Підготуй навушники! 🎧 Сьогодні в BT Talks дізнаємося, як мислить людина, що провела вже 19 видань фестивалю. Так, йдеться про TIFF — Transilvania International Film Festival 🎬, а разом із Andi Moisescu у нас у гостях Tudor Giurgiu.

Від самого початку Tudor прагнув зробити фестиваль на зразок тих, що в Роттердамі чи Берліні, а те, що TIFF працює вже 19 років, є доказом життєздатності проєкту. «Щороку ми амбітні й хочемо робити нові речі. Хочемо дивувати публіку, виховувати її», — каже він.

Дізнайся, про що ми поговорили з людиною, яка поставила Румунію на карту світових кінофестивалів і суттєво посприяла зміні стандартів індустрії подій у Румунії.

Про його ролі в житті

• Коли не займається TIFF, Tudor — режисер, сценарист і продюсер. Хоч кожен із цих напрямів вимагає іншого типу особистості, він каже, що професії «у дивний спосіб переплітаються» і доповнюють одна одну.

• «Досвід режисера — найскладніший і найцікавіший, бо працюєш із дуже багатьма людьми. Усі мають опинитися з тобою в одному човні й веслувати в напрямі, який задаєш ти. Дуже важко мотивувати їх упродовж тривалого часу. Треба бути видатним психологом, щоб мобілізувати всіх так, як потрібно».

Мислення «THINK BIG» та перші видання TIFF

• На перших виданнях фестивалю у Tudor був консультант з організації фестивалів із Варшави. Він допоміг команді уникнути організаційних промахів і звертати увагу на те, як працювати з артистами, планувати розміщення, формувати журі, добирати фільми та готувати промоматеріали.

• TIFF не виник за один день. «Ми провели півтора року, навчаючись, пишучи, шукаючи гроші».

• Команда — ключова у проведенні фестивалю. «Коли був молодший, делегував важче. Тепер — легше. (...) Я зрозумів, що не можу бути людиною-оркестром, не тямлю в усьому й не маю займатися всім на фестивалі. Я мав мудрість знайти кінокритика, який опікується всім, що стосується відбору фільмів».

• Є й миттєве задоволення від реалізації фестивалю. «Те, що працюєш рік заради 10 днів і, коли все вдається, бачиш радість в очах людей. (...) Дивишся на глядачів, і якщо вони знаходять достатньо слів похвали — це неймовірно».

Що далі? 

• Через пандемію Tudor скептично оцінює майбутнє румунського кіно. «Не надто оптимістично дивлюся на те, що відбуватиметься в нас у галузі в найближчі роки. Це індустрія, що залежить від кінозалів, глядачів і квитка, який ми маємо купити.»

• Ймовірно, попереду 2-4 непрості роки. 40% з кожного квитка повертається у виробництво. Це означає, що фільмів знімуть менше, і отримати фінансування для проєкту буде дедалі складніше.

• Багато американських продюсерів переїжджають до Хорватії, Литви чи Чехії, де держава підтримує їх на основі програм допомоги або через податкові пільги, які в Румунії працюють не так добре.

 Не забудь підписатися на BT Talks у Apple Podcast, Google Podcast або Spotify, адже попереду ще нові епізоди. #enjoy!

Редактор: Popa Adelina, стажер — банківський службовець, Banca Transilvania