На конференції «Власний капітал Румунії — зрілість і перехід до статусу регіональної сили», яку у вересні організувало видання CursDeGuvernare.ro, обговорювали 30 років ринкової економіки, за які національний капітал розвинувся та орієнтується на три напрями — від диверсифікації інвестицій і фокусу на високій доданій вартості до інтернаціоналізації.

Крім того, наголошувалося, що зараз дуже слушний момент прискорити рух у цих трьох напрямах, з огляду на реіндустріалізацію Європи, просунуті переговори щодо вступу до ЄС Молдови і, передусім, України, а також зміцнення східного флангу ЄС, у тому числі економічного. Усе це — добра нагода для румунського національного капіталу продемонструвати свій потенціал.

Групу Banca Transilvania представляв Bogdan Pleșuvescu, Заступник Генерального директора, який озвучив такі тези щодо інвестиційних можливостей з урахуванням економічного, соціального та політичного контексту, а також щодо фінансування національного капіталу: 

• Для Румунії та її підприємців зараз сприятливий момент інвестувати й вибудовувати політику експансії в межах трикутника, який, схоже, формується: трикутник Румунія – Молдова – Україна.
  
  
• Це можливість і для румунських політиків. Фонд гарантування може суттєво підтримати інвестиції, які румунські компанії могли б здійснити у відбудову України, а також інвестиції в Молдові за програмами передвступної підготовки до Європейського Союзу.
  
  
• Маємо ноу-хау, маємо досвід; нас навчили інші, що означає передвступ до ЄС, тож настав час і нам навчати інших — через партнерства й програми, які можуть отримати підтримку уряду для інвестицій за межами країни.
  
  
• З точки зору інтернаціоналізації скажу зі свого досвіду: я брав участь у транскордонних придбаннях, які здійснила BT, — контрольний пакет у Victoriabank у Республіці Молдова, де я координував банк у 2018–2023 роках; BCR Chișinău — через Victoriabank — а також розширення BT в Італії, у Римі.
  
  
• Поточні покоління мають можливість перетворити те ноу-хау, яке ми здобули завдяки іноземним інвестиціям у Румунії, завдяки програмам навчання та розвитку лідерства в компаніях з румунським капіталом, — координувати ці зусилля так, щоб румунський бізнес міг виходити за кордон, як це успішно зробили компанії з Польщі, Чехії, Угорщини, якщо поглянути навколо.
  
  
• Щодо можливостей: лунає думка, що Молдова — це не регіональна експансія. На практиці все інакше. Молдова — країна, яка поки що поза ЄС, але з низкою особливостей і можливостей для бізнесу з Румунії. Важливо розуміти, що, попри приказку про поїзд, який не завжди приходить на станцію, для Румунії та її підприємців зараз сприятливий момент інвестувати й спрямовувати політику експансії на трикутник, що формується: трикутник Румунія – Республіка Молдова – Україна.
  
  
• Близькість мов, культурна спорідненість і той факт, що ми вже пройшли етап, який нині проходить Молдова, дуже допомогли б інвесторам з Румунії, якби вони задумалися про розширення бізнесу в цьому регіоні.
  
  
• Чому я вважаю, що Фонд контргарантування може бути дієвим інструментом? Бо коли інвестуєш за межами країни, важливо мати доступ до фінансування і вдома, і в країні інвестування, а BT забезпечує таку платформу як у Румунії, так і в Республіці Молдова. Знаю, що через Асоціацію румунських інвесторів у Республіці Молдова та через Repatriot, який є вашим партнером, докладаються значні зусилля, щоб зібрати за одним столом інвесторів з Румунії, які хочуть розширюватися в Республіці Молдова.
  
  
• Ще один нюанс: посольства, консульства, візити туди, де Румунія має стратегічний інтерес. Важливо усвідомлювати: коли здійснюєш офіційний візит до іноземної держави, обов’язково слід зустрітися щонайменше з одним румунським інвестором, який там працює. Я був свідком численних візитів іноземних високопосадовців до Республіки Молдова. Вони дбали про те, щоб під час візиту до Кишинева відвідати інвестицію, здійснену в Молдові компаніями з їхньої країни. Те саме мають робити й румунські політики, незалежно від партійної належності. Це потужний сигнал, який демонструє важливість зарубіжних інвестицій — адже йдеться про експансію.
  
  
• Щодо фінансування національного капіталу або румунського підприємця з метою заохочення зовнішньої експансії, є три ключові чинники, актуальні всюди: доступ до ноу-хау, до фінансування, а також економічна та податкова передбачуваність.
  
  
• Доступ до ноу-хау критично важливий: не можна прокинутися вночі й сказати: все, інвестую. Потрібна стратегія, план, продукт; потрібно бути локальним чемпіоном. Мати історію успіху та належні процедури й корпоративне управління, аби відтворити ці речі в середовищі, в яке ви плануєте інвестувати за кордоном.
  
  
• У BT протягом останніх двох років ми бачимо найбільший попит на продукти для фінансування оборотного капіталу. Це добре, але компаніям варто мислити стратегічно на 3–5–10 років, а такі плани потребують інвестицій.
  
  
• Я говорив про тренд, про потребу стратегічного мислення та інвестування для зростання продуктивності й конкурентоспроможності. Якщо цього не робити, ми відставатимемо, і під час консолідації нас купуватимуть, а не ми купуватимемо конкурентів. Важливо користуватися лініями фінансування, насамперед інвестиційними програмами.
  
  
• Державні програми підтримки стартапів і МСП — дуже дієві: близько третини кредитування, яке здійснює BT, проходить через ці програми. Вони суттєво допомагають молодим підприємцям, але має додаватися освітня складова з інклюзії, аби малий бізнес звикав до масштабування.
  
  
• Щодо альтернативних рішень — це можуть бути платформи на кшталт краудфандинг, приватний капітал, венчурний капітал. Проблема ось у чому: у нас нібито немає продукту — але не тому, що його не створюють у Румунії; є компанії, які виводять продукт на ринок. Проблема в тому, що ринок бізнес-ангелів, венчурного капіталу, краудфандингу влаштований так, що інвестфонди лише на першому раунді можуть дозволити собі або мають можливість інвестувати через румунську компанію. На раундах 2, 3, коли йдеться про залучення капіталу, питання вже переноситься в інші юрисдикції — Люксембург, Нідерланди, Велика Британія — бо ті законодавства значно гнучкіші й доступ до фінансування там простіший. Продукти є — маємо, скажімо, Bitdefender, — але через те, як влаштований світ, компанії змушені переносити юридичну особу за кордон саме для доступу до такого фінансування.
  
  
• Я залишаюся оптимістом: поточні економічні перспективи обнадійливі для підприємницького бізнесу; ми накопичили достатньо експертизи, щоби бути готовими до майбутнього.