Bogdan Pleșuvescu, заступник генерального директора Banca Transilvania, взяв участь у конференції KRUK Summit of Now, організованій KRUK у партнерстві із Ziarul Financiar, 24-25 листопада, де він зробив такі заяви:

• У своїй щоденній роботі я бачу клієнтів, які стикаються зі складнощами. Дивлюся на речі стриманіше, не так оптимістично. Те, що ми оцінюємо зараз, — це спроможність погашати зобов’язання, але не в класичному розумінні, а радше здатність компаній пристосовуватися до мінливих умов економічного середовища. Фактично ми оцінюємо стійкість. Якщо після кризи 2007-2009 років бізнес продемонстрував стійкість і зробив висновки, то нині, на мою думку, планка натягнута занадто високо й очікування від румунських компаній перевищують їхні реальні можливості. Маю на увазі тиск, що йде з боку податкової сфери.
  
  
• Усе базується на моделюванні, і залежно від цього відбувається оцінка кредитоспроможності або здатності компанії отримати фінансування. Очевидно одне: банки мають значний надлишок ліквідності, який можуть розміщувати. Ми хочемо знаходити якомога більше компаній, здатних відповідати вимогам банку для отримання кредитів. На жаль, з огляду на те, як відбувається капіталізація бізнесу, коло компаній, що мають доступ до банківського фінансування, залишається обмеженим.
  
  
• Маємо ситуацію, коли після змін у законодавстві щодо RCA суттєво зросли витрати на технічне обслуговування та страхування наявного автопарку. Інвестиції, зроблені відразу після пандемії, підводять до того, що автопарки вже потребують оновлення, а це значні витрати. Тож на сектор перевезень ми дивимося уважніше. Я би відзначив і сегмент малого роздробу, оскільки конкуренція там дуже висока. Оголошення про вихід Carrefour з ринку є доволі тривожним. Можемо стати свідками у  момент перелому, коли знову стане популярною концепція малих ритейлерів — овочевих та сусідських крамниць, де можна придбати необхідне, — але зараз тиск на торговельні маржі малого роздробу дуже високий.
  
  
• Ми намагаємося зрозуміти вплив заходів зі скорочення бюджетного сектору на наші портфелі. Коли йдеться про певну кількість робочих місць, які буде зачеплено, але ми не знаємо напевно, чи це стосуватиметься працівників, чи лише ставок, — це категорія, до якої в найближчий період нам потрібно підходити проактивно.
  
  
• Наразі про тренд говорити не можемо. Особисто я не бачу настільки драматичного падіння доходів у фахівців ІТ-галузі. Нині існують альтернативи.
  
  
• Щодо 2026 року, з нашого боку ми якраз у процесі бюджетування. За статтею вартості ризику закладаємо дещо більший бюджет, ніж у 2025-му, на напрям оцінки ризиків. А з точки зору країни, чого мені хотілося б у 2026-му, — це щоб ми говорили і про народжуваність. Потрібна програма підвищення народжуваності, адже дефіцит робочої сили не вирішується лише імпортом.