Ömer Tetik, генеральний директор Banca Transilvania, дав інтерв’ю виданню Financial Intelligence у межах редакційного проєкту «Фінансова освіта — найкраща інвестиція в себе», створеного спільно з Banca Transilvania. Повну версію інтерв’ю можна прочитати нижче:

Banca Transilvania вже багато років залучена до проєктів з фінансової освіти. Чому, на вашу думку, фінансова освіта є стратегічною інвестицією як для суспільства, так і для банківської системи? 

Фінансова освіта — це не лише про розуміння грошей, а й про здатність ухвалювати кращі життєві рішення. Кожне обґрунтоване фінансове рішення означає більше незалежності для людей, більше впевненості для підприємців і сильнішу економіку для Румунії.

Суспільство з вищим рівнем фінансової грамотності ухвалює кращі рішення щодо заощаджень, кредитування, інвестицій і планування майбутнього. Це сприяє зростанню особистого добробуту, а також розвитку громад.

З нашої, банківської, перспективи фінансова освіта означає більш поінформованих клієнтів, які краще розуміють продукти, послуги, застосунки і відповідальніше управляють ресурсами. Вплив фінансової освіти виходить за межі банківського сектору, адже вона підтримує підприємництво, заохочує інвестиції, підвищує рівень фінансової інклюзії та сприяє розвитку більш стійких громад.

Як за останнє десятиліття змінився рівень фінансової грамотності румунів і які, на вашу думку, найбільші виклики ще належить подолати? 

Румунія досягла значного прогресу за останні десять років. Ми бачимо більший інтерес до інвестиційних рішень і — разом із їх розвитком — до цифрових фінансових рішень. Водночас дедалі більше людей замислюються, як краще управляти власними грошима, як сформувати фінансову «подушку» або як примножити й диверсифікувати заощадження. Це свідчить про зміну мислення, а саме такі зміни приводять до довготривалих перетворень.

Викликів і далі чимало. Доступу до інформації замало — важливо перетворювати його на здорові фінансові звички та рішення. Інша проблема — швидкість, із якою змінюється фінансовий світ. Цифровізація, нові методи оплати, інвестиції та доступ до інформації відкривають великі можливості, але водночас вимагають нових компетенцій. Тому фінансова освіта вже не перевага, а компетенція, адже вона вимірюється не кількістю відомих фінансових понять, а готовністю ухвалювати виважені рішення. Так ми формуємо не лише заможніше, а й більш упевнене, більш оптимістичне суспільство.

Як стимулювати культуру заощаджень і довгострокових інвестицій у суспільстві, де часто заохочується негайне споживання? 

Потрібно вибудовувати баланс. Людям важливо тішитися результатами своєї праці сьогодні, але й створювати безпеку на завтра. Культура заощаджень починається з фінансової освіти, а продовжується завдяки конкретним прикладам та доступу до простих рішень. Чим доступнішими, зрозумілішими й інтегрованішими у щоденне життя ставатимуть заощадження та інвестиції, тим більше людей сприйматимуть їх як звичку.

Варто змінити погляд на заощадження. Заощаджувати — це не відкладати життя, а створювати більше свободи вибору на майбутні періоди. А інвестиції — це спосіб, завдяки якому кожен може долучитися до власного добробуту — а також добробуту родини, громади, суспільства.

Суспільства, що накопичують капітал, здатні більше інвестувати, активніше інновувати й зростати швидше. Споживання допомагає нам жити сьогодні, а заощадження та інвестиції дають змогу будувати майбутнє. Сильні економіки вміють добре робити і те, й інше.

Які найпоширеніші фінансові помилки ви спостерігаєте серед підприємців на старті і як їх можна запобігти завдяки фінансовій освіті?

Підприємцям на початку шляху зазвичай не бракує сміливості та енергії. Чого іноді бракує — це досвіду, необхідного, щоб перетворити гарну ідею на життєздатний бізнес. Одна з типових помилок — фокус лише на зростанні, бажано дуже швидкому, і недостатня увага до стійкості. Деякі підприємці вкладають усі ресурси в розвиток, не думаючи про фінансові резерви на складніші періоди. У бізнесі ліквідність настільки ж важлива, як і прибутковість.

Інший виклик — відсутність довгострокового фінансового планування. Підприємці, безперечно, чудово знають свої продукти, пропозицію, ринок і клієнтів, але іноді недооцінюють важливість грошового потоку (cash flow), структури витрат і диверсифікації джерел фінансування. Часто успіх бізнесу визначається здатністю управляти фінансовими ресурсами в періоди зростання та волатильності, а не настільки якістю ідеї. Звісно, гарна ідея запускає справу, але саме фінансова дисципліна допомагає їй втриматися і зростати.

Яку роль відіграють партнерства між банками, органами влади, освітнім середовищем і приватним сектором у підвищенні рівня фінансової грамотності в Румунії? 

Фінансову освіту не може розвинути одна інституція чи компанія. Це спільне зусилля, і реальний прогрес з’являється тоді, коли банки, органи влади, освітні заклади та інші компанії разом беруть на себе відповідальність за підготовку людей до кращих фінансових рішень.

Банки мають практичну експертизу та прямий контакт із мільйонами клієнтів, органи влади можуть погодити необхідні рамки та національні стратегії, школи й університети формують компетенції в довгій перспективі, а приватний сектор робить внесок ресурсами й програмами для співробітників та громад. Кожен із цих елементів важливий, однак справжній ефект з’являється тоді, коли вони співпрацюють.

Яке послання ви адресуєте молодим людям, які сьогодні починають свій професійний і фінансовий шлях і хочуть збудувати майбутнє на основі здорових фінансових рішень?

Фінансова освіта — одна з найцінніших інвестицій, які вони можуть зробити в себе. У перші роки кар’єри вирішальним є не стільки те, скільки ви заробляєте, скільки те, наскільки вміло ви керуєте заробленим. Фінансові звички, сформовані з дитинства, а також у 20 або 30 років, впливають на ваші погляди й свободу вибору в наступні роки.

Сьогодні молодь має доступ до більшої кількості інформації, інструментів і можливостей, ніж будь-яке попереднє покоління. Водночас вони зіштовхуються з дуже великим — на мою думку, навіть надмірним — обсягом фінансових рішень: від вибору картки до кредитів, інвестицій і аж до планування приватної пенсії. Я заохочую їх бути допитливими, шукати інформацію, ставити запитання, постійно вчитися і не ухвалювати рішень, не розуміючи їхніх довгострокових наслідків.

Ще одна порада — мати терпіння, адже сьогодні всюди просувають швидкі результати, та фінансовий добробут будується, потребує часу і вимагає дисципліни, заощаджень, інвестицій і послідовних рішень. Також раджу інвестувати і у власні компетенції.