Інтерв’ю, яке Ömer Tetik, CEO Banca Transilvania, дав виданню SeeNews з нагоди публікації рейтингу Найбільших банків Південно-Східної Європи 2023, у якому BT і цього року посідає перше місце.

У 2022 році Banca Transilvania очолила перелік найбільших банків Південно-Східної Європи п’ятий рік поспіль, вистоявши попри глобальні потрясіння. У чому була запорука її стійкості?

Для нас честь бути серед найбільших банків цієї частини Європи. Наш основний ринок — Румунія, тож усі ці роки ми залишалися ключовим кредитором місцевої економіки, охоплюючи більшість секторів діяльності.

У фокусі в нас завжди були МСП, де маємо унікальну експертизу на ринку та відділення в усіх регіонах Румунії, куди інші банки не доходять. Ми добре позиціоновані у взаєминах із клієнтами на кількох сегментах і бачимо, що банк цінують та їм подобається з нами працювати. Маємо дуже сильні позиції на ринку мікробізнесу, МСП і середнього корпоративного сегмента, а також у спеціалізованих секторах — медичному та агро. Частина з них і надалі отримуватиме вигоду від державних інвестицій та коштів ЄС. У медичному секторі наш розрив із Західною Європою все ще великий — потрібні інвестиції, і ми маємо необхідну експертизу, щоб допомагати клієнтам. У роздрібному банкінгу є напрями, де ми досягли мережевих ефектів: BT Pay — застосунок для банкінгу та платежів із найбільшою кількістю користувачів у Румунії, а програма Star — найбільша екосистема торговців і кредитних карток.

З огляду на виклики економічного та міжнародного середовища ми щороку залишалися обережно оптимістичними. Оптимізм дає нам особливу енергію, певне «паливо», а обережність тримає нас насторожі з огляду на волатильність і фундаментальну зміну макроекономічних орієнтирів останніх років — від пандемії до війни. Але рухаємося далі.

Який ваш прогноз щодо фінансових результатів банку у 2023 році?

Оскільки ми котируємося на біржі, на жаль, я не можу публічно розкривати прогнози. За результатами 2023 року певною мірою можна окреслити траєкторію BT, утім — як і будь‑який інший учасник екосистеми — ми залежимо від викликів економічного середовища.

Банк демонструє добрі результати: у першій половині року ми мали стійке органічне зростання, насамперед завдяки збільшенню обсягів транзакцій. Було видано понад 130 000 кредитів, а з іншого боку, ми досягли позначки 4 мільйони клієнтів. Ми просунулися в цифровізації та інклюзії, і загалом 88% наших клієнтів користуються принаймні одним із застосунків BT. Станом на кінець червня ц.р. чистий консолідований прибуток Фінансової групи Banca Transilvania становив 1 581,7 млн лей (+51,14% порівняно з червнем 2022), із них прибуток банку — 1 269,0 млн лей (+39,91% проти червня 2022). Ми створюємо цінність для населення та компаній, підтримуємо економіку в ключовий для Румунії період. Продовжуємо інвестувати в зростання обсягів і транзакцій та фінансувати економіку, щоб забезпечити добробут румунам. Рентабельність банку допомагає нам зміцнювати капітал BT для реалізації наших планів і дотримання регуляторних вимог.

Які перешкоди ви прогнозуєте на шляху зростання і які можливості бачите в короткостроковій перспективі?

Я б говорив і про Banca Transilvania, і про Румунію, адже якщо країні йде добре, банку також. Для BT можливість — це велика клієнтська база. Як уже згадував, ми перетнули позначку 4 мільйони, що дає нам критичну масу для продажу продуктів і послуг, а також для диверсифікації ризику. Ще одна — привабливість банку для нових клієнтів. Наприклад, перші шість місяців року означали понад 280 000 нових клієнтів, тобто понад 1 600 щодня. Перешкоди для банківського сектору — фіскальна нестабільність і зростання складності регулювання в нашій галузі, але ми адаптуємося.

Щодо Румунії, перша можливість — нарощення інвестицій в інфраструктуру, що є нагальною потребою. Транспортна інфраструктура, приміром, відіграє вирішальну роль у розвитку країни, оскільки фундаментально підвищує доступність різних регіонів, скорочує відстані та час у дорозі, оптимізує дистанції між економічними зонами. Інша можливість — освоєння коштів PNRR, що допомогло б нам розвивати країну й скорочувати розрив із Заходом. Серед перешкод — уповільнення зростання реальної економіки, посилення геополітичної напруги та тиск на міжнародні ринки через глобальні макроекономічні чинники.

Придбання трьох лізингових компаній за останні п’ять років зміцнило ваші позиції на цьому ринку. Які цілі ви ставите для цього напряму і як, на вашу думку, змінюється попит Румунії на лізинг?

Кожне з цих трьох придбань — Țiriac Leasing (2022), Idea::Leasing (2021) і ERB Leasing (2018) — наблизило нас до цілі BT Leasing — посилити позиції на профільному ринку й стати №1 і в цьому сегменті, як і в банкінгу.

Румунський ринок лізингу останніми роками зростав, і ми віримо в його потенціал, адже лізинг — зручний і швидкий спосіб придбати нові, продуктивні авто та обладнання. Ми раді бачити зростання інтересу клієнтів до електромобілів та енергоефективного обладнання. Синергія BT Leasing із Фінансовою групою Banca Transilvania, цифровізація, продуктова пропозиція та команда — це наш рушій зростання в цьому бізнес‑сегменті.

У міру того як проєкти в межах Плану національного відновлення та стійкості Румунії набирають обрисів і наближаються нові цілі, чи очікуєте ви потенційний дефіцит фінансування в якихось секторах і як банк позиціонується, щоб покрити можливі прогалини?

Сподіваюся, Румунія дотримуватиметься графіка досягнення цілей, погоджених у межах PNRR, відповідно до вимог Європейської комісії. Тоді до нашої країни надійдуть мільярди євро разом із державними інвестиціями та реформами. Найбільший обсяг інвестицій за PNRR до завершення періоду впровадження припаде на будівельний сектор, який має кілька сегментів: інфраструктура, реновації, комунальні послуги. Відповідно, саме тут можна очікувати потенційний дефіцит фінансування, і ми готові підтримувати компанії, які беруть участь у реалізації цих проєктів.

Йдеться про інвестиції в енергетику, освіту, цифрову трансформацію, сталий транспорт або про інвестиції для підвищення енергоефективності наявного житлового фонду — наш банк підтримує ці державні проєкти, адже вони сприяють сталому розвитку румунської економіки. Крім того, у межах інструментів для приватного сектору за PNRR BT бере участь у фінансуванні планів сталості та конкурентоспроможності МСП; ці інструменти підтримуються портфельними гарантіями, якими управляє Європейський інвестиційний фонд.

Повну версію інтерв’ю англійською мовою можна прочитати тут.