Ömer Tetik на ZF Bankers 2025: У нас понад 700 000 румунів із діаспори — клієнтів BT. Наша присутність в Італії стала для нас кривою навчання
Ömer Tetik, CEO Banca Transilvania, і цього року взяв участь у ZF Bankers, де говорив про банківський ринок, плани BT, сектори, у які інвестує банк, BT Italia, BT Pay Italia & румуни по всьому світу.
- У перші два дні після першого туру президентських виборів зійшлися багато чинників: спекулятивні рухи, страх, перепозиціювання та закриття позицій. Багато фондів та інвесторів тривалий час заробляли й вирішили зафіксувати прибуток, а не закривати позиції зі збитком. Ймовірно, рух на валютному курсі, який назрівав певний час, відбувся дуже швидко, але вже бачимо, що частина клієнтів — як роздрібних, так і корпоративних — які купували євро, повертаються в леї. Тому курс трохи знизився. Щодо курсу, чекаємо на подальший розвиток подій; усе залежить від формування уряду та урядової програми. Вважаю, що можливий ще один крок у бік 5,1 лея/євро або 5,15 лея/євро наприкінці року або на початку наступного. Це закономірно: валюти в регіоні та на ринках, що розвиваються, послабилися. Ми, можливо, частково втратили конкурентоспроможність.
- Ставки високі, але й дисбалансів дуже багато. Банки — і конкуренти, і ми — видаємо іпотеку на 20–25 років під 4,7%, 4,8%, 4,9%, тоді як дохідність держпаперів — 7,5%, а депозити — 5,5%. Ніби все, чого вчать у банкінгу, економіці чи менеджменті, працює навпаки. Іпотека — це не лише сам кредит, а пакет, що включає банкасюранс, поточний рахунок, картки, тож навіть за таких низьких ставок продукт залишається прибутковим. Тож ніхто не обов’язково працює у збиток. Гадаю, певний час ставки лишатимуться на поточних рівнях, доки не з’явиться переконливий і збалансований урядовий план, який покаже, куди рухатиметься вся економіка Румунії.
- Ми не маємо мети довести частку до 30% ринку. Хочемо зростати разом з економікою — прибутково.
- Якщо подивитися на нашу історію за останні 10–12 років, то це придбання, потім рік-два органічного зростання, а далі знову з’являлась нагода. Ми й надалі зацікавлені і дивимося не лише на банки, а й на портфелі, лізингові компанії — як це було й у сегменті другого пенсійного рівня.
- Доки маємо можливість зростати в окремих сегментах фінансового сектору, нас це цікавить. Наш фокус — забезпечити заплановані результати. Маємо ще одну угоду на фінальній стадії — придбання Microinvest у Молдові. Стаємо найбільшим фінансистом МСП та компаній середнього розміру в Молдові. Вже кілька років ми також виплачуємо дивіденди і в Молдові. Банківсько-фінансовий сектор не мав настільки вдалого періоду. Попри волатильність та нестабільність, усі банки зберегли апетит до кредитування. Чого бракує — це передбачуваності: що буде в найближчі 3–6 місяців і наступного року, від фіскальної політики до питань урядування. Це впливає на наші плани і на розмови з клієнтами. Загалом усе відбувається значно краще, ніж здається. Якщо подивитися на наші цифри, цього року в роздробі ми мали зростання іпотечного портфеля на 40% порівняно з минулим роком. Зростає і частка ринку — вважаю, трохи вище середнього по ринку; попит є.
- Є сектори, наприклад нерухомість, де ми ніколи не були дуже агресивним банком. Ми — універсальний банк, присутні в усіх галузях. В агросекторі, схоже, рік буде вдалим, в ІТ повертаються замовлення, сектор послуг і далі почувається добре. В енергетиці було дуже багато інвестицій у відновлювану енергетику, а зараз бачимо дискусії про накопичення енергії — важливу річ, що забезпечить більшу стабільність в енергосекторі.
- За останні два роки найбільше зростання кредитного портфеля було у великому корпоративному сегменті. Ми дуже комфортно почуваємося з портфелем. Зростали в енергетиці, агро, інфраструктурі, торгівлі та ритейлі. Це приносить і перехресні продажі з іншими бізнес-лініями. Ми й надалі залишатимемося присутнім і активним партнером на ринку.
- Для нас присутність в Італії стала важливою кривою навчання. Ми йшли туди з ідеєю роздрібного банкінгу й виявили, що там дуже багато МСП та малих компаній, власниками яких є румуни. Ми почали їх обслуговувати і маємо понад 700 000 румунів — клієнтів BT — з діаспори. Є попит і бажання працювати з банком зі своєї країни. Ймовірно, BT конкуруватиме також із Salt у найближчий період поза межами Румунії. Ми хочемо рухатися крок за кроком. Італія — ринок, куди ми вже інвестували і де маємо хороше зростання; коли відчуємо достатній комфорт, подумаємо про ще один зовнішній ринок.
- Вважаю, що для нішевих банків ще є простір. Деякі невеликі банки прибуткові й мають хорошу дохідність. Важливий ефект масштабу — розмір, який дозволяє інвестувати і робить інвестиції доцільними. Для великих банків це відносно легше й дешевше. Ми й надалі інвестуємо в мережу, у фізичну присутність. Для великого банку в Румунії це досі працююча модель. Малим банкам, якщо вони не знайдуть відповідної ніші, буде дуже складно конкурувати з великими, які завдяки мережі та застосункам присутні всюди.
- Головна мета — виконати бюджет, а далі — упевнитися, що всі клієнти OTP залишаться клієнтами після інтеграції. Маємо дуже багато ініціатив з цифровізації, які рухаються паралельно, і сподіваюся, що частину з них ми завершимо цього року.