23 для 2023, редакційний проєкт від Forbes România, — це серія матеріалів, у яких 23 лідери аналізують економічний контекст поточного року.

Голос BT: Ömer Tetik, генеральний директор, Banca Transilvania. Далі — інтерв’ю, надане журналу Forbes România.

...

Ömer Tetik, CEO Banca Transilvania, вивів Banca Transilvania на перше місце вже в перше десятиліття свого мандату, а тепер, у найскладнішому економічному контексті новітньої історії, має знайти оптимальну стратегію на наступний період.

Розмова з найвпливовішим керівником банківського сектору відбулася у STUP, проєкті Banca Transilvania вартістю 3 млн євро для підтримки підприємництва, що розташований у центрально-південній частині столиці, буквально поруч із Parcul Tineretului, найбільшим зеленим масивом міста. І, як у справжньому вулику, сотні людей роїлися на 2 500 квадратних метрах, розміщених на двох рівнях.

Тиждень усі говорять лише добре, потім з’являються «погані новини», і люди змінюють перспективу. Тому, на мою думку, треба рухатися як пінгвіни — маленькими, але впевненими кроками, каже Ömer Tetik, щойно після одного заходу, але не з числа десятків ініціатив для малих підприємців зі спільноти STUP, а події, присвяченої саме командам BT.

Досьє 23 для 2023. Куди рухаються бізнес і суспільство Румунії?

Наша зустріч збіглася з масштабним щорічним тестуванням ІТ-систем банку, яке пройшло успішно. «Практично тестуєш, чи можеш зупинити всі системи і перейти до плану B. Поки що все добре, система працює. Така вправа необхідна, адже не може бути плану безперервності, якщо твої системи не функціонують; а якщо ще й інфляція, і початок війни тощо… Ми — покоління, яке пережило або чула від батьків про складні часи, але наші діти чи половина моїх колег у своєму житті бачили лише зростання, лише покращення», — каже Ömer Tetik, згадуючи свою юність у Туреччині з жорсткими обмеженнями щодо наявності електроенергії чи телеефіру — дуже знайома пам’ять і для румунів старших за 40 років.

Проблема в тому, що й політики в Європі такі самі. Тобто вони теж не жили в подібні часи (…) Раніше я говорив із Virgil Stănescu (колишній професійний спортсмен, якого вважають одним із найкращих румунських баскетболістів — ред.), і він казав, що складні ситуації мають бути частиною тренувань спортсмена, адже він повинен мати напрацьовані ігрові схеми на будь-яку ситуацію. Я вважаю, що так само має бути і в бізнесі, і в політиці, і загалом у житті, додає той, хто майже десять років очолює Banca Transilvania.

Ömer Tetik був запрошений Horia Ciorcilă, головою Ради директорів BT і одним із засновників Banca Transilvania, у момент, коли фінустанова посідала третє місце на локальному ринку, з активами близько 30 млрд леїв і ринковою вартістю майже 3 млрд леїв. Вони працювали й працюють у досконалому тандемі. Banca Transilvania зростала прискореними темпами — органічно та через масштабні придбання — ставши лідером банківського ринку країни з активами понад 140 млрд леїв, за найсвіжішими звітами, і ринковою капіталізацією понад 14 млрд леїв на дату підготовки цього матеріалу.

Крім того, Banca Transilvania — один із головних фінансистів Румунії (як держави) і має портфель державних цінних паперів на 40 млрд леїв, чия вартість останнім часом різко знизилася, оскільки на тлі вибухової інфляції швидко зросли й доходності за держпаперами.

Зараз банки сплачують понад 8% за депозитами, тоді як отримують 2–3% за державними цінними паперами, купленими кілька років тому. Це і реальна вартість, і вартість втрачених можливостей — витрати, що впливають і на баланси банків, і на реальну економіку, адже з реальних можливостей банків фінансувати економіку вилучаються мільярди, які могли б піти на фінансування компаній та економіки.

І BT, і банки загалом мають значну експозицію на державу — саме тому ми наполягаємо, щоб держава уважно ставилася до того, як витрачаються публічні кошти. Ми стежимо за ефективністю та впливом витрат.

Цей рік має стати одним із найважливіших у кар’єрі банкіра і завдяки найбільшому на сьогодні оголошеному випуску облігацій румунської компанії.

Ми оголосили торік, що здійснимо випуск облігацій у контексті чинних на ринку вимог до капіталу. Робимо це саме для того, щоб мати силу фінансувати економіку і румунів; для цього нам потрібна потужна й диверсифікована база капіталу. Водночас у нас хороша капіталізація, тож ми маємо комфорт у виборі таймінгу виходу на ринок і вийдемо тоді, коли доходність і умови фінансування будуть для нас найбільш відповідними.

Акціонери Banca Transilvania схвалили восени минулого року загальні рамки для випуску облігацій обсягом до мільярда євро — окремими траншами протягом періоду до десяти років, — які підтримають виконання вимог MREL (мінімальна вимога до власних коштів і прийнятних зобов’язань) та фінансування економіки й населення. Європейські стандарти передбачають, що банки постійно забезпечують оптимальний рівень інструментів, які відповідають MREL, до яких не входять клієнтські депозити, гарантовані Фондом гарантування банківських вкладів. Інструменти не матимуть гарантії та не підлягатимуть конвертації за ініціативою інвесторів.

Це водночас перевага і недолік. Для нас це перша транзакція і перша в Румунії такого масштабу. Її також буде лістинговано за кордоном. Інтерес великий — нам уже телефонують інвестбанки та фонди, які хочуть долучитися. Це добре, але з іншого боку, як для першого разу, це буде процес із набагато більшою кількістю запитань і зусиль на зондування ринку та роудшоу, каже Ömer Tetik, не розкриваючи інших деталей.

В історії свого розвитку Banca Transilvania нарощувала капітал, зокрема, за рахунок прямих інвестицій міжнародних інституцій, таких як ЄБРР, або через капіталізацію прибутків. Лише за останнє десятиліття Banca Transilvania капіталізувала понад 5 млрд леїв прибутку, щоб підтримати прискорене зростання, яке зробило її лідером ринку. Тобто BT реінвестувала прибутки саме для того, щоб підтримувати розвиток Румунії.

Але який найбільший ризик може вдарити по економіці і, відповідно, вплинути на розвиток Banca Transilvania?

Можливо, топменеджери інвестбанків чи економісти не звикли до такої високої інфляції, але ми це вже бачили. Для нас найбільше питання зараз — як поводитиметься держава. І я маю на увазі не лише інвестиції в інфраструктуру. Думаю і про те, що ми як країна маємо досить великі видатки, і потрібно подбати, щоб ці видатки були ефективними, а значна їх частка йшла на інвестиції, додає Ömer Tetik, ставлячи під сумнів стійкість рівня боргу, якщо ним розпоряджатися неналежним чином.

По-друге, банкір звертає увагу на те, як головні економічні агенти — від банків і ANAF до великих компаній — підходитимуть до проблеми боргів та вимог.

Якщо хтось із цих гравців почне прискорено вимагати повернення грошей або затримуватиме розрахунки далі по ланцюгу, ми зайдемо в ту саму спіраль, що й у 2009-му. Це збільшить кількість банкрутств, люди почнуть не платити. Якщо ми з тобою маємо кредит і маємо труднощі з платежами, але я кажу, що докладаю зусиль, щоб платити, імовірно, і ти докладеш зусиль. Але якщо я скажу, що не хочу платити, у тебе теж з’явиться аргумент не платити, додає банкір, який серед ризиків також називає демографічну ситуацію в Румунії та інфляцію.

Ми в Румунії певною мірою звикли до інфляції. Втім, я вважаю, що краще мати певну стабільність, а не обов’язково дуже низьку інфляцію, яка демотивує інвестиції та угоди, — краще мати інфляцію 10% і мати змогу адаптуватися, планувати на середній строк щороку, знаючи, що це 10%, ніж це стрімке зростання з 2–3% до 16% за короткий час, а потім зниження до 10%, підсумовує очільник Banca Transilvania, який тверезо оцінює, що проблеми на кордоні можуть бути й можливістю для Румунії. Румунія має енергетичні ресурси, аграрний потенціал тощо і може стати цікавим місцем для інвестицій, а також хабом для відбудови України.