Sorin Ignat, директор з агробізнесу Banca Transilvania, був гостем програми ZF Agropower, де він говорив про потенціал румунського сільського господарства, підсумки сільськогосподарського року 2025 та перспективи на цей рік. Повне інтерв’ю можна переглянути тут, а нижче наводимо кілька тез:

Про сільське господарство Румунії

• Сільське господарство Румунії суттєво розвинулося. Було б несправедливо не визнати заслуг фермерів, які накопичили досвід і капітал та інвестували у господарства, що нерідко випереджають західні за рівнем технологій і продуктивністю.
  
  
• Ми працюємо на ринку, що певною мірою розташований на периферії Європи, на ринку сировини; фактично наша конкуренція — не стільки із західними країнами, скільки з державами басейну Чорного моря, де ми змагаємося за експорт зерна або живої худоби. Основний виклик — визначити наші ринки збуту та ідентичність, аби ефективно конкурувати з іншими.
  
  
• Банки фінансували агросектор. Спостерігаємо значне зростання портфеля кредитів рік до року — навіть у 2023, 2024 і особливо 2025 роках.
  
  
• Румунія має вищий потенціал, ніж сусідні країни: Угорщині не так просто виходити на ринки, вона зав’язана на західний ринок, а Болгарія, ймовірно, має менші за наші площі під великотоварні польові культури.
  
  

Проінвестиції, фінансування та можливості зростання для фермерів

• Тваринництво — перший ланцюг доданої вартості після рослинництва, і важливо, щоб інвестори згодом переходили далі — від ринку сировини до переробки та виведення харчових продуктів на ринок. Багато клієнтів роблять крок до більшої доданої вартості: після рослинництва переходять у тваринництво, а далі — до переробки.
  
  
• Ми й надалі фінансуватимемо ефективний бізнес — клієнтів, які мають середньо- та довгострокові плани щодо інвестицій: від придбання сільгоспземлі, будівництва зрошувальних систем, розвитку ферм до розширення в інші напрями. З боку Banca Transilvania є повна відкритість до пошуку сталих проєктів для фінансування у 2026 році.
  
  
• Banca Transilvania — головний фінансувальник птахівничого сектору. Ми уважно дивимося на всі можливості зростання для фермерів і підтримуємо їх у проєктах. Чи йдеться про інвестиції у збільшення потужностей, розширення продуктового портфеля або про стартапи, що виходять на ринок у сприятливий момент для тваринництва, головне — щоб ці проєкти були сталими та прибутковими, а сценарії, які моделюють інвестори, відповідали тому, що відбувається на ринку.
  
  
• Маємо привілей бачити інвестиції від морського узбережжя до Pecica, від Darabani до Giurgiu, і бачимо дуже багато позитивних змін, що відбуваються.
  
  

Підсумки сільськогосподарського року 2025 та перспективи на цей рік

• У сільськогосподарському році 2025 ми говорили про менший обсяг кукурудзи. Обсяг дуже залежить від цілей. Якщо ціль — велике виробництво кукурудзи, ймовірно, будуть кліматичні обмеження, але це не має бути основною метою. Варто вирощувати культури, які можуть бути прибутковими за поточних погодних умов.
  
  
• Окрім метеокліматичних чинників, слід враховувати й ринкові умови, адже коли виробництво велике, ціна знижується, і не завжди вдається забезпечити бажану або необхідну рентабельність, щоб рухати бізнес уперед.
  
  
• На початку календарного року можемо сказати, що мали осінь і зиму з дощами й снігами, яких не було з 2017‑го. Тож якщо дивитися лише на водний чинник, це добрий сільськогосподарський рік. Далі побачимо подальшу динаміку і що відбудеться до жнив. Очікування щоразу високі. Реальність може коригуватися — як, зрештою, торік із соняшником і кукурудзою. Якби ми говорили у липні, на старті оптимізм був максимальний. Реальність виявилася іншою.
  
  

Про динаміку експорту та скорочення агропродовольчого дефіциту

• Агропродовольчий експорт зріс. Спочатку ми пояснювали це ринком, який формують румуни за кордоном і які прагнуть «смаку з Румунії». Проте останнім часом дедалі більше експорту йде на ринки, не пов’язані з Румунією і без значних спільнот румунів. Це свідчить про готовність купувати і є наслідком інвестицій у технології та якісної продукції, яку забезпечили інвестиції в харчову промисловість.
  
  
• Скорочення агропродовольчого дефіциту можливе як за рахунок зменшення імпорту, так і за рахунок зростання експорту. Багато залежатиме від того, як розвиватиметься споживання. Прогнози щодо споживання радше стримані або обережно оптимістичні, тож імовірне певне охолодження в окремих категоріях імпорту. Водночас попит на експорт, імовірно, залишатиметься суттєвим у сегменті м’яса птиці.