За даними, нещодавно оприлюдненими Євростатом, Центральна та Східна Європа прискорилася у I півріччі, зафіксовано найшвидші темпи економічного зростання з 2008 року.

Вважаємо, що таку динаміку зумовили, зокрема, такі фактори:

1. прискорення економіки зони євро, головного економічного партнера регіону, що позитивно вплинуло на зовнішній попит;
2. низька реальна вартість фінансування та пожвавлення кредитного ринку;
3. зростання рівня освоєння структурних фондів;
4. сприятлива ситуація на ринку праці (рівень безробіття нині близький до мінімумів 1990-х років);
5. «ефект добробуту» — зростання цін на нерухомість та фінансові активи.

Особливо вирізняється динаміка ВВП Румунії (прискорення до 5,8% р/р у I півріччі), що зумовлено внеском внутрішнього попиту, підтриманого пом’якшеним міксом економічної політики.

Також економіка Польщі зросла на 4,3% р/р у I півріччі — найкращий темп за останні шість років.

Водночас у Чехії ВВП зріс на 3,8% р/р у першій половині поточного року — найвища динаміка з 2015 року.

І нарешті, економіка Угорщини зросла на 3,7% р/р у I півріччі — найкращий темп з 2014 року.

Наголошуємо, що прискорення економіки в регіоні (та зростання темпами вище потенційних) також сприяло пожвавленню інфляції після історичних мінімумів останніх років.

У цьому контексті посткризовий монетарний цикл дістався цього літа й до Центральної та Східної Європи: центральний банк Чехії підвищив ключову ставку на 20 б.п., до 0,25%.

Водночас Національний банк Румунії повідомив, що готовий у короткостроковій перспективі розпочати цикл монетарної політики, з огляду на зростання економіки темпами вище потенційних, швидке наближення інфляції до цілі та накопичення ризиків для макрофінансової стабільності у середньостроковому горизонті.