Ми вже спростували 2 міфи про факторинг. Залишився лише один, але перед цим зайди почитати дві статті тут і тут.

Міф № 3: факторинг — бюрократичний продукт.

Факторинг передбачає роботу з конкретним торговельним партнером, а банк (фактор) має дуже добре розуміти, як ця взаємодія відбувається, щоб у разі настання застрахованих подій діяти коректно й в інтересах свого клієнта.

По суті, договір факторингу дзеркально відтворює умови комерційного договору/замовлення, укладеного клієнтом із його партнерами, і фактор вимагає їх дотримання — нічого понад це. Роль банку (фактора) — не втручатися в комерційні відносини, а робити все можливе для захисту інтересів свого клієнта.

Проблеми виникають там, де в комерційних договорах/замовленнях записано одне, а в реальності відбувається інше. Клієнти, які не усвідомлюють важливості дотримання домовленостей із партнером і мають підхід “я краще знаю, роками так працюю”, як правило, називають продукт бюрократичним.

Насправді, якщо дотримуватися наведеного вище, а банк (фактор) на етапі аналізу розуміє, як працюють комерційні відносини між двома партнерами, робота за факторинговою лінією передбачає автоматизовані рішення, що зводять бюрократію до мінімуму.

Отже, факторинг — це продукт, адаптований до потреб компаній; важливо лише бути готовими зрозуміти його переваги.

У BT є спеціалізований підрозділ, який успішно супроводжує значну кількість операцій факторингу на внутрішньому ринку та в експорті. В останні роки процеси погодження та проведення за цими лініями було автоматизовано, тож усі наші клієнти можуть користуватися онлайн‑сервісами факторингу. Завдяки цьому час відповіді помітно скоротився.

І всі ми знаємо: час = гроші, чи не так?