1 січня виповнилося 10 років від інтеграції Румунії до Європейського Союзу. Оцінюючи ретроспективно, можна сказати, що це була найважливіша подія після 1989 року з погляду макрофінансового виміру, розвитку, а також політичної та соціальної сфер.

Економіка Румунії відчула потужні позитивні ефекти цього процесу ще на етапі підготовки (до приєднання), коли було впроваджено низку структурних реформ (необхідних для отримання «європейського паспорта»).

Реалізація дорожньої карти до Європейського Союзу сприяла поліпшенню зовнішньої довіри та іміджу Румунії, що позитивно позначилося на іноземних інвестиціях (їх обсяг зріс із близько 2 млрд EUR у 2003 році до 5 млрд EUR у 2004–2005 роках, понад 8 млрд EUR у 2006-му, 7 млрд EUR у 2007-му та 9 млрд EUR у 2008-му).

Припливи іноземного капіталу пожвавили потенціал внутрішньої економіки (потенційний ВВП досяг історичного максимуму 4,5% р/р у рік підписання Договору про приєднання — 2005).

У номінальному вимірі ВВП Румунії подвоївся між 2001 і 2006 роками та потроївся між 2001 і 2008 роками. У 2016 році ВВП становив понад 165 млрд EUR — на 40 млрд EUR вище за рівень 2007 року і на 68% більше порівняно з 2006 роком.

У реальному вимірі процес європейської економічної інтеграції став каталізатором зближення з середньоєвропейським рівнем. Як видно з наведеного нижче графіка, аналіз динаміки показника ВВП на душу населення (барометра конвергенції) свідчить, що Румунія була лідером економічної конвергенції в Європі серед країн Центральної та Східної Європи. Цей показник зріс більш ніж на 90% за останні два десятиліття — динаміка, зумовлена приєднанням до Європейського Союзу.

Водночас, підбиваючи економічні підсумки першого десятиліття членства в Європейському Союзі, слід згадати й несприятливі наслідки.

Так, економічно активне населення скоротилося більш ніж на 7% за останнє десятиліття і на 14% за останні 15 років (включаючи період до приєднання).

Крім того, частка державного боргу у ВВП за перше десятиліття в ЄС для Румунії потроїлася (з 12% у 2006 році до приблизно 39% у 2016-му).  

Водночас обсяг сукупного зовнішнього боргу різко зріс — з 21,5 млрд EUR у 2004 році до 30,9 млрд EUR у 2005-му, 41,2 млрд EUR у 2006-му, 99 млрд EUR у 2012-му (у 2016-му він становив приблизно 92 млрд EUR). 

На завершення підкреслимо: результати внутрішньої економіки за останні 10 років суттєво визначалися як європейською траєкторією, так і впливом Великої рецесії (найсерйознішої глобальної економіко-фінансової кризи останніх десятиліть).

Криза скоригувала ірраціональні очікування, що належність до Європейського Союзу означає суцільні «мед і молоко» з низькими витратами — за будь-яких обставин.

На початку 2017 року можна сказати, що Румунія засвоїла уроки випробувань на зрілість, із якими зіткнулася в перше європейське десятиліття. Обережність споживачів і компаній, суттєве зростання експорту до ЄС і зменшення залежності від зовнішнього фінансування створюють передумови для кращих економічних результатів Румунії в другому десятилітті членства в ЄС. Водночас слід зберігати макрофінансову стабільність завдяки збалансованому міксу економічної політики.