Daniela Secară, CEO BT Capital Partners, дала інтерв'ю виданню Financial Intelligence у межах редакційного проєкту «Фінансова грамотність — найкраща інвестиція в себе», створеного спільно з Banca Transilvania.

Серія інтерв'ю, присвячена фінансовій грамотності, об’єднує представників фінансової системи, ринку капіталу, регуляторів і професійних спортсменів, які діляться поглядами на роль відповідальності, дисципліни та довгострокового планування у досягненні фінансового успіху й результатів у житті. У межах цієї серії інтерв'ю дав також Ömer Tetik, генеральний директор Banca Transilvania.

Повний текст інтерв'ю з Daniela Secară — нижче.

Кількість індивідуальних інвесторів на Бухарестській фондовій біржі (BVB) суттєво зросла останніми роками. Що зумовило цю динаміку і наскільки вона стійка?

Зростання кількості індивідуальних інвесторів на BVB — одна з найважливіших змін ринку капіталу Румунії останніх років. Якщо кілька років тому ми говорили про відносно невелику спільноту інвесторів, то сьогодні бачимо, що вона досягла 325 000 інвесторів.

Цю динаміку підтримує низка чинників — спрощений доступ до інвестування завдяки диджиталізації, масштабні виходи компаній на локальний ринок, випуски державних облігацій Fidelis — усе це залучило нових інвесторів. Зростання є стійким, доки його підкріплюють фінансова освіта, прозорість і доступні інвестиційні рішення.

Окрім самого факту відкриття рахунків, у довгій перспективі успіх вимірюватиметься здатністю інвесторів залишатися активними, інвестувати послідовно та використовувати ринок капіталу як інструмент для нарощування особистого добробуту й фінансування економіки.

Як за останні роки змінився профіль румунського інвестора? 

Як свідчить і кількість інвесторів на BVB, ринок приваблює дедалі більше учасників. Їхній профіль не стільки змінився, скільки урізноманітнився: на ринок прийшли інвестори з довгостроковим горизонтом, а також молодь — більш схильна брати на себе певні ризики через інструменти на кшталт акцій. Стало очевидним, що інтерес до інвестування відчутно зріс, технології забезпечили кращий досвід, витрати знизилися, а різнорідна спільнота дорослішає та зростає.

Які найпоширеніші запитання або побоювання мають люди, які хочуть розпочати інвестувати на біржі? 

З якої суми можна почати, чи є ризик втратити гроші, як обрати відповідну інвестицію, чи зараз слушний момент для входу? Зазвичай саме такі запитання ми чуємо — і це природно, адже будь-яке інвестування має певний рівень невизначеності.

Чимало людей у Румунії вважають, що інвестування на біржі — це складно або потребує дуже великих сум. Як подолати цю хибну уяву?

Це міф, який щодня спростовується. Насправді сьогодні доступ до фінансових ринків простіший, ніж будь-коли, а розпочати інвестувати можна з помірних сум. Відчуття складності долається фінансовою освітою і конкретними прикладами. До того ж технології істотно знизили «бар’єри входу» — додатки надають швидкий доступ до інформації, інструментів для інвестування та диверсифікованих рішень. Регулярні інвестиції дозволяють не вкладати велику суму на старті та працюють завдяки часу і капіталізації. Чим більший доступ до інформації та фінансової освіти, тим швидше змінюватиметься ця уява.

Останніми роками бачимо позитивний зсув — дедалі більше людей розуміють, що інвестування — не привілей вузького кола, а природна складова відповідального фінансового планування.

Які найпоширеніші помилки роблять інвестори на початку шляху і що ви порекомендували б, аби їх уникати? 

Найпоширеніша помилка — сприймати інвестування як спосіб швидко заробити. Успішні інвестиції будуються з часом — завдяки дисципліні, терпінню та рішенням на основі аналізу, а не емоцій. Інша помилка — надмірна концентрація на одній компанії, одному секторі або «гарячій» можливості в конкретний момент. Диверсифікація залишається одним із найефективніших способів управляти ризиком і захищати капітал у довгостроковій перспективі. Також регулярні інвестиції — дієва стратегія для більшості індивідуальних інвесторів.

Я порадила б інвесторам-початківцям не намагатися знайти «наступну вражаючу» інвестицію, а вибудовувати капітал з часом. І ще: найдорогою помилкою в інвестуванні є не те, що ви пропустили можливість, а те, що ухвалюєте рішення під впливом емоцій.

Останніми роками інвестори мали доступ до численних лістингів і випусків облігацій. Як ви оцінюєте інтерес індивідуальних інвесторів до цих можливостей? 

Саме дохідність таких фінансових інструментів приваблює інвесторів насамперед, як і бажання долучитися до історій зростання румунських компаній.

Наскільки важлива диверсифікація портфеля для індивідуального інвестора і як її варто вибудовувати залежно від профілю ризику? 

Диверсифікація — одне з найголовніших правил інвестування. Навіть найдосвідченіші інвестори не можуть постійно передбачати, яка компанія чи індустрія буде найрезультативнішою. Підхід потрібно адаптувати до профілю ризику кожного інвестора. Для більш консервативних портфель може включати інструменти з фіксованим доходом, як-от державні облігації чи корпоративні облігації. Для помірного профілю ці інструменти можна поєднувати з акціями та диверсифікованими фондами, тоді як динамічні інвестори можуть надавати акціям більшу частку, приймаючи вищу волатильність в обмін на потенційно вищу дохідність.

Для індивідуальних інвесторів інвестиційні фонди та ETF-и — ефективні інструменти диверсифікації, адже дають простий доступ до великої кількості компаній і секторів через один продукт. Інвестиційний успіх залежить від побудови збалансованого портфеля, узгодженого з цілями людини. Власне, диверсифікація — це не про «більше позицій», а про експозицію на різні сектори, компанії, ринки та класи активів. Так знижується специфічний ризик окремої інвестиції, а портфель стає стійкішим у періоди волатильності.

Як інвесторам варто реагувати в періоди підвищеної волатильності? Які помилки ви найчастіше спостерігаєте у такі моменти? 

Волатильність — нормальна частина функціонування фінансових ринків. Дохідність формується не у «комфортні» періоди, а завдяки здатності інвесторів проходити через фази невизначеності, не відмовляючись від обраної стратегії. Короткострокові коливання можуть бути неприємними, проте для інвесторів із довгостроковими цілями це часто звичні етапи ринкового циклу.

Часто найдорожчі помилки породжує не брак інформації, а рішення, прийняті саме у періоди волатильності. Багато хто купує, коли оптимізм на піку, і продає, коли страх домінує на ринку. Інша помилка — зосереджуватися виключно на щоденних новинах. Ринки зазвичай очікують, враховують і реагують на економічні, політичні, геополітичні події, однак вартість компанії визначається її здатністю генерувати результати в довгостроковій перспективі. Ті ж інвестори, які стежать лише за щоденними коливаннями, ризикують втратити загальну картину.

Періоди волатильності — це тест на диверсифікацію. Збалансований портфель, узгоджений із профілем ризику інвестора, краще захищає від шоків і знижує спокусу імпульсивних рішень. Парадоксально, але волатильність створює і можливості. Для тих, хто має ліквідність, терпіння та довгий горизонт, фази корекції можуть відкрити точки входу в якісні компанії.

Яку роль відіграє фінансова освіта в інвестиційному успіху? Чи достатньо доступу до інформації, чи потрібні й фахові консультації? 

Фінансова освіта сьогодні — один із найважливіших чинників інвестиційного успіху. Доступ до інформації простіший, ніж будь-коли, однак сама по собі інформація не гарантує вдалих рішень. Різниця між інвестором, який реагує на «інформаційний шум», і тим, хто створює довгострокову вартість, — у здатності розуміти, інтерпретувати й відповідально використовувати інформацію. Фінансово освічений інвестор розуміє, що результативність не в тому, щоб вгадати кожен рух ринку, а у послідовності, диверсифікації та терпінні.

Я вважаю, що фінансова освіта і фахова консультація — не альтернативи, а взаємодоповнюючі речі. Освіта дає базу для розуміння ризиків і можливостей, а професійна порада допомагає перетворити ці знання на стратегію, узгоджену з планами, профілем ризику та горизонтом часу інвестора. Як доступ до медичної інформації не замінює лікаря, так і доступ до фінансової інформації не замінює експертизу консультанта або брокера. Роль фахівця — додати перспективу, дисципліну й об’єктивність у моменти, коли емоції можуть сильно впливати на рішення.

Як ви оцінюєте рівень поінформованості індивідуальних інвесторів у Румунії порівняно з іншими ринками регіону? 

Рівень поінформованості інвесторів істотно зріс за останні роки. Ми спостерігаємо зростаючий інтерес до інвестицій, ширшу участь на ринку капіталу й більшу відкритість до інструментів, які ще донедавна використовували небагато людей. Водночас залишається потенціал для подальшого розвитку — як у знаннях, так і в інвестиційному досвіді.

На більш зрілих ринках Центральної та Східної Європи інвестори мали тривалішу традицію інвестування та сильнішу присутність фінансової освіти у публічному просторі. Румунія швидко скорочує цей розрив, що, з нашого погляду, підтримується диджиталізацією, простішим доступом до інформації та дедалі кращими результатами публічних компаній.

Ми високо цінуємо, що румунські інвестори дедалі більше прагнуть розуміти механізми ринку й ухвалювати обґрунтовані рішення, а не просто гнатися за короткостроковою дохідністю. Проблема Румунії — не в доступі до інформації, а в можливості перетворити її на інвестиційну культуру; це наступний крок, який може прискорити розвиток локального ринку капіталу й приріст кількості інвесторів.

Диджиталізація зробила інвестування доступнішим, ніж будь-коли. Як технології змінили взаємини між брокерами та інвесторами? 

Диджиталізація принесла зміну парадигми та відчинила доступ до інвестування у безпрецедентний спосіб. Сьогодні інвестор може відкрити рахунок, проаналізувати ринки й укласти угоди за лічені хвилини — прямо зі смартфона. Це наблизило ринок капіталу до дедалі більшої кількості румунів.

Технології також трансформували роль брокера. Якщо раніше він здебільшого був посередником у транзакціях, то нині дедалі більше стає партнером у консультуванні та фінансовій освіті. Додана вартість — у трактуванні інформації та перетворенні її на цілісну стратегію. Водночас технології змінили очікування інвесторів: вони хочуть більшої прозорості, доступу до даних у реальному часі, інтуїтивних цифрових інструментів і швидкої комунікації. Брокери, яким вдається поєднати переваги технологій з людською експертизою, створюють найбільшу цінність для клієнтів.

Штучний інтелект дедалі активніше застосовується в фінансовому аналізі та інвестиційному процесі. Яким ви бачите його вплив на індивідуальних інвесторів? 

Штучний інтелект має потенціал стати однією з найважливіших трансформацій у сфері інвестування за останні десятиліття. Для індивідуальних інвесторів головна перевага — здатність отримувати й обробляти дуже великі масиви даних за надкороткий час, що може сприяти більш обґрунтованим рішенням.

Ми вже бачимо застосунки, які використовують AI для аналізу фінансової звітності, моніторингу новин із впливом на ринки, виявлення трендів і персоналізації релевантної інформації для інвесторів. Це демократизує доступ до інструментів, які до певного часу були майже виключно в розпорядженні інституційних інвесторів. Водночас, як і в повсякденному житті, важливо сприймати штучний інтелект як помічника, а не заміну людського судження. AI може аналізувати дані та виявляти патерни, але не здатний замінити досвід, розуміння економічного контексту чи оцінку чинників, які не завжди є вимірюваними.

Є й ризик: чим доступнішою стає інформація і чим швидше генеруються відповіді, тим легше може скластися враження, що інвестування — дуже просте й позбавлене невизначеності. Насправді довгостроковий успіх і надалі залежить від дисципліни, управління ризиком і здатності залишатися послідовним обраній стратегії попри ринкові коливання. Штучний інтелект допоможе інвесторам бути краще поінформованими, але справді важливі рішення й надалі вимагатимуть розсудливості, досвіду та стратегічного бачення ринку.

Які сектори румунської економіки, на вашу думку, пропонують найцікавіші можливості для довгострокових інвесторів? 

Є привабливі можливості в кількох секторах, де бачимо сильні структурні тенденції — зростання споживання, диджиталізацію економіки, розвиток інфраструктури та енергетичний перехід. Найцікавіші — ті, що знаходяться на перетині потреб економіки та здатності компаній створювати вартість на сталих засадах. Я б відзначила фінансовий сектор, енергетику, технології. Аналіз і досвід показують, що інвестиційні результати походять не з віднайдення «єдиного переможного» сектору, а зі спроможності побудувати диверсифікований портфель із якісних компаній із життєздатними бізнес-моделями та належним корпоративним управлінням.

Як ви оцінюєте інтерес індивідуальних інвесторів до дивідендів порівняно з інвестиціями, орієнтованими на зростання вартості компаній? 

Традиційно індивідуальні інвестори в Румунії уважно стежать за компаніями, що пропонують привабливі та передбачувані дивіденди. Це природний підхід на ринку, який ще дозріває, де багато інвесторів цінують видимість і відчутність регулярного доходу від своїх інвестицій. Місцевий ринок капіталу в останні роки вирізняється саме присутністю компаній із усталеною дивідендною політикою.

Водночас бачимо зміну поглядів серед нового покоління інвесторів. Із зростанням фінансової грамотності та полегшеним доступом до інформації дедалі більше інвесторів розуміють, що загальна дохідність інвестиції складається і з дивідендів, і з приросту вартості компанії в часі.

Тому, на мою думку, це не вибір «або-або» між дивідендами та зростанням, а пошук балансу між ними. Ефективні компанії створюють довгострокову вартість завдяки вмінню ефективно розподіляти капітал — винагороджувати акціонерів тоді, коли це доцільно, і водночас реінвестувати для підтримки майбутнього розвитку.

Для довгострокових інвесторів ключове питання — не скільки дивіденду компанія виплатить цього року, а чи здатна вона створювати більше вартості з часом. Компанія, яка розумно реінвестує і зміцнює свою ринкову позицію, може забезпечувати вищу дохідність навіть без дивідендних виплат.

У міру розвитку румунського ринку очікую, що ми побачимо еволюцію, подібну до зрілих ринків, де інвестори дедалі більше оцінюють якість бізнес-моделі, конкурентні переваги та потенціал зростання, а не лише дивідендну дохідність.