На ZF Bankers Summit 2026, організованому Ziarul Financiar 2–4 червня, Banca Transilvania у другий день представляли Anca Crăciun, Director Coordonator Private, Premium Banking și Produse Retail, Tiberiu Moisă, Director General Adjunct MidCorporate și IMM, та Bogdan Pleșuvescu, Director General Adjunct.

Заяви з першого дня події можна знайти тут.

Anca Crăciun, Директор-координатор з приватного та преміального банкінгу і роздрібних продуктів:

• Ринок приватного банкінгу зростає прискореними темпами. Маємо понад 6 000 клієнтів, понад 4 млрд євро активів під управлінням, а розмір тікета для private banking становить 200 000 євро. Ці кошти походять зі зростання приватних статків. За даними дослідження The Wealth Report 2026, підготовленого Knight Frank, за останні 5 років у Румунії кількість клієнтів ultra high net worth (UHNW) зі статками понад 30 млн доларів зросла на 93%, що є позитивним сигналом для ринку. Розумію, що це вершина піраміди, але це означає, що ринок зростає.
  
  
• Не можемо назвати точну цифру потенціалу в Румунії, але якщо зважити на оприлюднені раніше дані, вважаю, що можемо говорити про 50 000 потенційних клієнтів на ринку Румунії.
  
  
• Довіра — одна з базових цінностей у взаєминах із клієнтом сегмента приватного банкінгу; далі говоримо про дохідність. Йдеться про розуміння потреб клієнта та диверсифікацію продуктів. Тут не можна говорити про дохідність окремого продукту, а про дохідність усієї лінійки рішень.
  
  
• Той факт, що за нами стоїть консолідована група, дає нам змогу пропонувати весь спектр рішень — від ощадних продуктів до ETF, доступ до понад 30 зовнішніх ринків акцій тощо. Ми забезпечуємо диверсифікацію портфеля так, щоб дохідність була збалансованою — від консервативних продуктів до складніших, з вищим ризиком.
  
  
• Ми дивимося на взаємини з клієнтом у довгій перспективі — більш ніж на рік. Дуже багато залежить від структури портфеля, профілю клієнта та горизонту ліквідності.
  
  
• У BT понад 60% клієнтів приватного банкінгу мають портфелі, сформовані з інвестиційних продуктів — і це дуже багато. Це означає, що рівень фінансової грамотності за останній час суттєво зріс.
  
  
• Розмір тікета варіюється. Вважаю, що важлива не величина рахунку. Якщо подивитися на клієнта BT, на його портрет — це успішний підприємець 45–60 років, який або отримує дивіденди, або продав бізнес чи частку в ньому, — бачимо, що сьогодні рівень фінансової грамотності інший, ніж кілька років тому, і продукти сприймаються інакше.
  
  
• Ми перебуваємо в найцікавішій фазі розвитку ринку приватного банкінгу Румунії: передача естафети новому поколінню, передача спадщини. Я переконана, що гроші мають обертатися, і кошти на рахунках приватного банкінгу своєю чергою генерують нові гроші.
  
  
• Ми розглядаємо клієнта як екосистему: фактично враховуємо й потреби його компанії та будуємо рішення, які якнайкраще відповідають відповідному етапу розвитку. Тож, не можу стверджувати, що гроші на рахунках приватного банкінгу обов’язково призначені для передачі у спадщину; радше поєднання спадщини та створення нової вартості якраз і відображає поточний рівень розвитку ринку.
  
  

Tiberiu Moisă, Заступник генерального директора з MidCorporate та МСП:

• МСП у Румунії продовжують фінансуватися, однак структура кредитування починає змінюватися: малі та середні компанії все більше орієнтуються на кредити на оборотний капітал і менше — на інвестиційне фінансування на тлі економічної невизначеності, фіскальної консолідації та геополітичного тиску.
  
  
• Чим менша компанія і чим уважніше дивишся на бізнес МСП, тим більший вплив мають настрої підприємців і засновників. Ми проводили різні дослідження цієї теми, щоб краще зрозуміти поведінкові моделі та процес ухвалення рішень, і щоразу це спостерігали. Ці настрої дуже вагомі у рішеннях щодо інвестицій — значно більшою мірою, ніж у великих компаній, які, зрозуміло, працюють із довшим горизонтом, принаймні середньостроковим, і де бюджети та рішення менше залежать від того, що відбувається щодня.
  
  
• Сьогодні, попри загалом позитивну риторику щодо нашого потенціалу, настрої все ж лишаються обтяженими, коли спілкуємося приватно з підприємцями. Це майже унікальне поєднання: наші власні національні виклики — фіскальна консолідація, коригування по всій лінії, що імпліцитно веде й до коригування споживання, — плюс міжнародні проблеми та тривожність, зумовлена геополітичним контекстом. Емоційно це доволі складний період для багатьох.
  
  
• Так само, як родина коригує свої витрати — або ми очікуємо, що вона це робитиме залежно від динаміки доходів, — так поводиться і CFO у дуже великій компанії. Щойно ухваливши рішення продовжувати інвестиційні плани, вдома, як член родини, він набагато уважніше ставиться до витрат і коригує споживання. Так само діє і мала компанія. Якщо вона відчуває, що час бути обережнішою, міцніше стояти на власних ногах, що не може дозволити собі ризиковані рішення — вона звіряє наявні ресурси, свої можливості й вирішує, що це період більшої виваженості. Це форма економічного інтелекту. Важливо розуміти, що така адаптація різниться і може бути проявом економічного інтелекту на кожному рівні.
  
  
• Усе, що відбувається сьогодні як тренд, підсилений технологіями, ускладнює нашу взаємодію одне з одним. У якому сенсі? Раніше, як МСП, коли брав кредит у банку, ти мав можливість поговорити з аналітиком, із людиною, яка опікувалася твоїм кейсом, і звідти отримував перші поради з фінансової грамотності чи, точніше, з бізнес-освіти. А саме — перші поради про те, чого не слід робити з грошима, не обов’язково про те, що слід робити, адже в банку ти дізнаєшся насамперед, чого не варто робити.
  
  
• Сьогодні ці взаємодії стають ефективнішими та демократичнішими, доступ є значно ширшим майже для будь-якої компанії, незалежно від розміру. Не вважаю, що бракує інструментів, але ці цінні для людей взаємодії зникають, їх замінюють цифрові застосунки, усе відбувається значно швидше.
  
  
• Хоча дуже багато банків говорять про фінансову освіту і справді докладають гідних зусиль у цьому напрямі, на практиці фінансову грамотність люди сьогодні здобувають здебільшого самотужки.
  
  

Bogdan Pleșuvescu, Заступник генерального директора:

• Якби не четвертий квартал минулого року, показники за NPL виглядали б цілком добре. В І кварталі відчувалася певна інерція подій IV кварталу, а в окремих сегментах, зокрема в торгівлі та агро, з’явилися кілька компаній, що зіткнулися з економічними труднощами або перейшли в дефолт, що потребувало втручання через низку активних інструментів. Певною мірою ми знову згадали період 2009–2012 років, адже були тижні, коли кількість нових компаній, що потрапляли або до портфелів неплатоспроможності, або до реструктуризаційних портфелів, досягала подібних рівнів.
  
  
• Варто пам’ятати, що минулого літа суди тривалий час страйкували. Відповідно, накопичилася значна кількість справ — щонайменше у сфері превентивного конкордату або неплатоспроможності — і коли суди відновили роботу, кількість випадків неплатоспроможності зросла.
  
  
• Якщо подивитися на обсяги на ринку реструктуризації, травень 2026 проти травня 2025, спостерігаємо зростання обсягу реструктуризації портфеля приблизно на 27%, і я не вважав би цю цифру тривожною. З огляду на економічний контекст і торішні події така динаміка була значною мірою очікуваною.
  
  
• У сфері стягнення заборгованості спостерігається тренд до підвищення операційної ефективності — дуже багато інвестують у технології та AI. Йдеться вже не про роботів для автоматизації, а про запровадження процесів штучного інтелекту, що дозволяють прогнозувати поведінку клієнтів і переходити від реактивних дзвінків до превентивних у процесі стягнення заборгованості.
  
  
• У ранньому стягненні ми використовуємо AI, оскільки є клієнти, які зазвичай затримують платежі на кілька днів. Тож, спираючись на наші аналітичні моделі, немає сенсу турбувати таких клієнтів дзвінками чи повідомленнями. Натомість на підставі алгоритмів телефонуємо лише там, де ймовірність переходу в дефолт вища.