UNCHAIN Festival — подія, що зібрала в Ораді понад 1 000 лідерів із 40 країн, які обговорювали найактуальніші теми фінансової та технологічної індустрій. Фінансову групу Banca Transilvania представляли Aurel Bernat, виконавчий директор з фінансових ринків та взаємин з інвесторами, Banca Transilvania, Vlad Micu, CEO, INNO Investments, а також Alexandru Bratu, директор з еквайрингу та платіжних рішень, Banca Transilvania.

Упродовж двох днів в центр уваги були винесені ключові тренди, що формують майбутнє фінансових послуг — від впровадження штучного інтелекту та євро до миттєвих платежів, токенізації активів і цифрової трансформації банків.



Aurel Bernat, виконавчий директор з фінансових ринків та взаємин з інвесторами, Banca Transilvania

Майбутнє фінансової індустрії в Центральній і Східній Європі (ЦСЄ)

• Економічний регіон ЦСЄ — передусім географічний простір із багатою історією. Водночас маємо враховувати, що важко говорити про усталену традицію капіталізму в регіоні, який насправді пізнав цю систему лише за останні 30 років.
• Тривалий час ця частина Європи відчувала брак капіталізму, а також свободи пересування й висловлювання. Це позначилося, зокрема, на банківській системі, яка була сильно фрагментованою.
• Хоч нині в регіоні працюють великі банки, які можна вважати релевантними конкурентами для Західної Європи, виклики лишаються у взаємодії між ними, у структурі економік і, відповідно, капіталу. По суті, усі економіки ЦСЄ значною мірою залежні від Західної Європи. Якщо подивитися на Румунію, залежність передусім стосується економік Франції та Німеччини, і меншою мірою — сусідніх країн.

Перехід на євро

• Для пересічного громадянина належність до єврозони — безумовна перевага: процеси стають простішими й швидшими, легше сприймати ціни. Водночас маастрихтські критерії лишаються ключовими. Два з них особливо важливі: дефіцит бюджету менше 3% і державний борг не більш як 60% ВВП. Урешті-решт виконання цих умов — це також політичне питання, адже теоретично вони мають бути природними цілями для будь-якої економіки.
• Ще один важливий аспект — розмір ВВП країн, що приєднуються до єврозони. Більшість держав, які пройшли цей шлях і, попри дуже хорошу динаміку, вступили до ЄС, залишаються відносно невеликими економіками. Навіть найбільші економіки регіону — Польща та Румунія — ще не досягли порогів, які вивели б їх у європейський топ. Економіка Польщі перевищує 1 трлн євро, а Румунії — наближається приблизно до половини цього рівня, з позитивними оцінками на наступні роки, але наразі — менш як 400 млрд євро.
• У цьому контексті ці економіки зберігають певну гнучкість, адже принаймні поки що наявність власної валюти є конкурентною перевагою.
• Отже, якщо для громадянина вступ до єврозони виглядає привабливо, то з урядового та макроекономічного погляду дискусія значно більш нюансована та, безумовно, лишається відкритою.

Vlad Micu, CEO, INNO Investments

Управління капіталом в епоху ШІ

• INNO — одна з наймолодших дочірніх компаній Групи Banca Transilvania, сфокусована на альтернативних інвестиціях. Ми працюємо з кількома класами активів і керуємо, зокрема, альтернативним інвестиційним фондом нерухомості.
• Часто кажуть, що ефективність моделей ШІ може сягати точності до 94%, але лише за наявності прозорості й високої якості даних. На жаль, у Румунії ми діємо у контексті, де саме цих елементів бракує. Маємо проблеми з прозорістю та неузгодженості в історичних даних, що ускладнює впровадження алгоритмів ШІ порівняно з іншими ринками. Водночас ми й надалі підвищуємо ефективність завдяки автоматизованим методам оцінки: отримуємо результати швидше і, в окремих випадках, за нижчих витрат. До того ж маємо інструменти, які допомагають будувати кращі прогнози.
• Якщо коректно визначити критерії зростання і послідовно їх відстежувати, ми краще розуміємо оптимальні моменти для угод — як на купівлю, так і на продаж. Також можемо швидше й ефективніше відфільтровувати ринок, що, очевидно, безпосередньо впливає на якість рішень.
• Людська експертиза залишається ключовою. У більшості випадків результати, згенеровані алгоритмами, потребують валідації. Тож технологія не замінює людський фактор, а доповнює його. Принаймні у нашому випадку моделі та бізнес-рішення й далі значною мірою ґрунтуються на людській експертизі, тоді як ШІ використовується для підвищення ефективності та швидкості виконання.

Між ШІ та людським фактором

• Не вважаю, що існує чітка відповідь або лінія поділу між ШІ та людським фактором. Жорсткого кордону тут немає. Якщо подивитися на весь спектр наших активностей, бачимо дві крайнощі. На одному полюсі — повторювані, рутинні процеси, автоматизовані за допомогою RPA, де втручання людини мінімальне. Це перша референтна точка. На іншому — діяльності на кшталт структурування угод чи переговорів щодо транзакцій, де роль ШІ невелика, а рішення по суті — людське.
• Між цими крайнощами — широкий пласт процесів, оцінок, аналізів ринку, прогнозів, де ШІ та людський фактор взаємодіють у різних пропорціях. Отже, йдеться не про розділення, а про комплементарність. ШІ — цінний інструмент, але людина залишається визначальною на всіх етапах ухвалення рішень.

Alexandru Bratu, директор з еквайрингу та платіжних рішень, Banca Transilvania

Платіжна екосистема Фінансової групи Banca Transilvania

• Йдеться про складність. З часом ми крок за кроком вибудовували цю платіжну інфраструктуру впродовж багатьох років, і сьогодні бачимо цілісну, дуже складну екосистему.
• Запити мерчантів залишаються дуже простими: вони хочуть, щоб платежі завершувалися за дві-три секунди, мали повну звітність і інтегрувалися з усіма їхніми системами. Ми завжди були компанією клієнтоцентричною і допомагали мерчантам тими рішеннями, які створювали разом і які їм справді були потрібні. Втім, із кожною новою платіжною інфраструктурою, яку ми розробляли, неминуче додавалися шари складності — і навіть точки надлишковості. Адже так, на папері або у Figma все виглядає просто. Але в реальному часі, особливо в операціях великого масштабу, усе зовсім не так просто — і тоді проявляється різниця у досвіді та якості виконання.
• Ми часто говоримо про операційну досконалість, однак кожен новий процес приносить дедалі складніші операції. Наше завдання — керувати цією складністю так, щоб мерчантам не доводилося цього робити. Водночас треба зважати: якщо додати забагато процесів, які погано масштабуються, це стає проблемою і неминуче відобразиться на нижчому рівні використання.
• Ми працюємо у стійкій екосистемі, яку розбудовуємо як з боку емісії, так і з боку приймання платіжних рішень. Banca Transilvania має найширшу присутність у цій сфері з екосистемою, що охоплює широкий спектр інтегрованих продуктів, однак така позиція також накладає дуже велику відповідальність за подальший розвиток цієї екосистеми.

Нова парадигма платіжних систем

• Ми завжди готові до наступного. Як уже казав, постійно вибудовуємо нові рішення поверх наявної інфраструктури. Для нас зона приймання платежів — важливий драйвер розвитку цієї платіжної інфраструктури. Йдеться не стільки про зміну парадигми у видах платежів, скільки про безперервний процес — майже як звична практика — будувати та розширювати цю магістраль.
• Водночас потрібно постійно коригувати те, що вже збудовано: наші комерційні партнерства, сервіси, які надаємо, екосистему, яку обслуговуємо. Саме тому ми завжди з великою відповідальністю готуємо всю інфраструктуру та всю логістику, адже спроможність бути постійно готовими і робить вирішальну різницю.