Oana Ilaș, заступниця генерального директора з роздрібного банкінгу в Banca Transilvania, взяла участь у KRUK Summit of Now — конференції, організованій KRUK у партнерстві із Ziarul Financiar, 12 жовтня в Бухаресті. Під час заходу вона говорила про розвиток фінансової інклюзії та фінансової освіти, зміни в поведінці заощаджень клієнтів і роль цифровізації в доступі до інвестицій:

Про взаємодію роздрібних клієнтів із банками та рівень фінансової грамотності:

• Ми спостерігаємо зростання рівня фінансової інклюзії та бази роздрібних клієнтів у всій банківській системі. Вважаю, що банківський сектор, а також університети, ліцеї та органи влади за останні роки доклали значних зусиль у сфері фінансової освіти і досягли прогресу.
  
  
• Якщо 5–10 років тому заощадження румунів майже повністю спрямовувалися на поточні рахунки, депозити та ощадні рахунки, то в останні роки ми бачимо суттєвий прогрес у диверсифікації.
  
  
• Диверсифікація способів розміщення коштів не обов’язково потребує великих сум. Цифровізація полегшує доступ до інформації, а водночас дає змогу користуватися продуктами, послугами та значно простішими процесами для інвестування власних коштів.
  
  
• Кількість клієнтів, які здійснюють невеликі інвестиції, суттєво зросла. В нашій цифровій екосистемі маємо майже 400 000 клієнтів BT Asset Management, і близько 65–70% із них щомісяця обирають інвестувати невеликі суми. Це свідчить про формування звички.
  
  

Про поведінку клієнтів в нинішніх умовах:

• За останні десять років доходи румунів зросли стрімко. Втім, за останні два роки купівельну спроможність підірвала інфляція. Зарплати й надалі зростали номінально, але не встигали за зростанням цін, особливо у 2026 році.
  
  
• Остання статистика INS свідчить, що дискреційне споживання починає демонструвати невелике зростання. Через ситуацію, яку ми всі переживали, люди впродовж останнього року відкладали певні витрати, як-от купівля телевізора, пральної машини чи інших товарів для дому. Тепер зростають і ці категорії споживання.
  
  
• Диверсифікація «кошиків», у які румуни розміщують гроші, була позитивною тенденцією. Найбільші річні прирости зафіксовано у сфері інвестиційних фондів та пенсійних накопичень. Мій висновок: існував наявний дохід, який не був витрачений і був спрямований у ці інструменти.
  
  
• Відчувається і вища відповідальність, що пов’язана з розвитком фінансової грамотності. Люди починають приділяти більше уваги фінансовому захисту на майбутнє. І це не лише про заощадження, інвестиції чи пенсії. Все більше клієнтів оформлюють страхування житла та життя, щоб легше й відповідальніше долати непередбачувані ситуації.
  
  
• Вважаю, що так звана «теорія банок» є релевантною, коли говоримо про основи фінансової грамотності. Все більше людей, хоча їх ще недостатньо, почали застосовувати її. Вони відкладають кошти на поточних, ощадних рахунках, у депозитах, щоб мати резервний фонд. Коли цей фонд сформовано, починають відкладати і в інші «банки». Думаю, така поведінка поступово стає реальністю і формуються нові фінансові звички.
  
  

Про потенціал Румунії:

• У Румунії є значний потенціал. В інвестиційній сфері лише 1 із 10 леїв спрямовується в альтернативи на кшталт фондів, тоді як на західних ринках цей показник близько 30%. І в сегменті іпотечного кредитування Румунія має суттєвий потенціал зростання. Хоча в Румунії найбільша частка власників житла, водночас маємо і найвищий рівень перенаселеності житла, а ціна за квадратний метр, попри відчутне зростання, все ще нижча, ніж на більш розвинених ринках.